Ліга протидії кібертероризму та інформаційним війнам

П'ятниця, 19 жовтня 2018 року

+38 (044) 220-29-82

Ведуча: Мої вітання глядачам телеканалу Рада. В ефірі телепрограма «Власний погляд». Про кібербезпеку та можливість створення в Україні кіберзахисту ми будемо говорити в нашій студії з Юрієм Когутом, головою правління «Ліги протидії кібертероризму та інформаційним війнам».

Я вітаю Вас в нашій студії і розпочати нашу розмову я хочу з рішення РНБО. В переліку тих завдань, які стоять перед Україною, саме в створенні безпекового рівня, є такий пункт, який стосується створення національного центру кіберзахисту, а також національного центру оперативно-технічного управління режимами та телекомунікаціями країни. Оскільки Ви знаєте цю тематику із середини, от наскільки важливо сьогодні мати саме такий центр управління на рівні кібербезпеки?

Когут Ю.І.: Дякую за питання. Хотів би сказати, що президент вчасно поставив це питання для рішення відповідними органами державної влади. Створення цих двох структур в державі, на мій погляд, допоможе вирішити цілу низку питань, які на сьогодні нагально потребують термінового вирішення. Ті події,які ми сьогодні спостерігаємо в районі антитерористичної операції, коли військові порушують інформаційну безпеку, виходять в ефір з мобільних телефонів, а потім ці підрозділи накриваються вогнем противника, говорить про те, що питання фахової підготовки військових з точки зору інформаційної безпеки на неналежному рівні. Це поки що не кібербезпека, це просто інформаційна безпека, вони стають достатньо актуальними і важливими сьогодні.

Ведуча: Власне це говорить і про те, що рівень технічного забезпечення нашої армії і тих людей, які сьогодні стали на захист України, досить низький. І напевно Україна ще не має ні досвіду, ні практики. Чи можливо ми уже маємо хоча б базовий рівень для того, щобзабезпечити якісь секретні спілкування, адже дійсно, навіть команди віддаються телефоном, який прослуховується, та може бути доступним для ворога.

Когут Ю.І.: Я б сказав так: Україна має достатню кількість підготовлених фахівців в цій сфері і на мій погляд нічого нового придумувати не потрібно. В свій час в Україні існували такі війська, які були визначені структурою, що мала забезпечити закритий урядовий зв’язок верховному головнокомандуванню України з тими підрозділами, які знаходяться в місцях бойових дій. Урядовий зв’язок від звичайного відрізняється тим, що він забезпечує повну конфіденційність переговорів.

Ведуча: Що на сьогодні у нас з цим зв’язком?

Когут Ю.І.: Що на сьогодні – ми бачимо. Я не хочу нікого критикувати, мабуть було б некоректно, але коли військовослужбовці, які знаходяться в районі виконання бойових дій по мобільному телефону просять допомоги, кажуть де вони знаходяться, куди треба приїхати, треба розуміти, що ця інформація в той самий час попадає в ефір.

Ведуча: Добре. Тобто він не працює, його там немає, чи немає можливості застосувати такий засекречений зв’язок для того, щоб не було витоку інформації?

Когут Ю.І.: Ви знаєте, знову ж таки, я не хотів би нікого критикувати, тому що..

Ведуча: Ну давайте тоді, якщо не критика, тоді вкажемо на проблеми, які існують.

Когут Ю.І.: Було б некоректно критикувати нічого не пропонуючи. Я вважаю, що наша з Вами бесіда і робота має бути конструктивно направленою.

Ми бачимо наслідки. Тому не треба критикувати. Якщо підрозділ накривається вогнем «Граду» і знищується майже повністю через те, що люди порушили радіо-дисципліну, то ми маємо розуміти, що першопричиною того, що цей підрозділ розстріляли на полі бою є відсутність радіо дисципліни військових, які там знаходяться і повне нерозуміння того, як себе треба поводити в даній ситуації. Мало тримати автомат і вирити окоп. Ще треба зберігати поведінку: не виходити в ефір на радіо засобах, не демаскувати себе – це є частина військової підготовки, яка має бути закладена в систему підготовки військ та військових.

Ведуча: Не зважаючи на ті моменти, що в нас все робилося оперативно, швидко, адже реагувати потрібно було невідкладно, створити це все на першому етапі було практично неможливо. Зараз з’являється така можливість. От з чого потрібно починати? Як створити отой захист на інформаційному просторі для того, щоб не було цього витоку інформації. Як це має працювати? От створення цього центру – це на загальнодержавному рівні.Що має працювати на місцях?

Когут Ю.І.: В свій час, це 1992 рік, під час каденції першого президента України, була створена Державна служба технічного захисту інформації. Це був структурний елемент, який мав забезпечувати інформаційну безпеку всіх державних органів управління, всіх промислових підприємств, які мали відношення до випуску військової техніки і техніки, яка мала гриф «таємно» і забезпечення других заходів, які планувались в рамках державних проектів і програм.

Ведуча: От якраз те, що сьогодні відбувається на Сході, це ті інші заходи, які мали б враховуватись?

Когут Ю.І: Ми маємо повернутись назад на 22 роки, нагадати про те, що колись такий структурний елемент в системі управління кібербезпекою, інформаційною безпекою, був створений, потім він був реформований якимось чином. Частина цих фахівців влилася в склад Служби безпеки України. Комітет з питань державних секретів був теж реформований й трансформований в іншу структуру. Ми бачимо, що за якийсь час в державі пройшли зміни, які ініціювалися фахівцями, які переслідували якісь цілі. Які саме – важко сказати.

Ведуча: Тобто знищити систему? Це зважаючи на те, що ми отримали в результаті.

Когут Ю.І.: Ну не знищили, але вона стала неефективною. Знову таки, ми бачимо наслідки. Не треба нікого критикувати. Якщо внаслідок безконтрольного виходу в ефір військовослужбовців з мобільних телефонів, знищується цілий підрозділ, то ефективність системи інформаційної безпеки військових підрозділів надто низька.

Ведуча: Наслідки трагічні і ціна зависока. Як Ви бачите зараз створення цього? Що потрібно оперативно зараз вже створювати? Адже насамперед створити потрібно не в центрі, а саме там. Це мають бути якісь технології запровадження, які будуть глушити це все, будуть відрізняти. Як це має відбуватися і чи має на сьогодні Україна таке технічне забезпечення?

Когут Ю.І.: Звісно що має. Україна є провідною державою з виробництва подібних систем в світі. Це по-перше. По-друге, на мій погляд у військових формуваннях мають бути відновлені дії таких підрозділів як радіо розвідка, яка дозволяє бачити противника. І також були такі підрозділи, які називались «Підрозділи радіоелектронної боротьби». Але ми маємо розуміти, що такі підрозділи є й у наших супротивників. У них є радіорозвідка, яка займається тим, що бачить наші підрозділи за допомогою радіоелектронних засобів і є підрозділи радіоелектронної боротьби, які виконують функцію боротьби з радіоелектронними засобами противника (ми для них є противником).

Ведуча: Тобто вони мають, а ми поки що такого не маємо.

Когут Ю.І.: Скажемо, ми теж маємо, але ці структури повинні діяти ефективно, таким чином, щоби коли ми будемо розбиратися у причинах чому той чи інший підрозділ зазнав поразки на полі бою, то там не мають фігурувати такі причини як порушення правил радіоелектронного обміну. Це має бути фаховий підхід до вирішення питань забезпечення безпеки військових дій, в цьому важливому, але достатньо вузькому професійному спектрі.

Ведуча: Який рівень технічної якості тієї апаратури, яку ми маємо на сьогодні? Адже ми знаємо, що Росія вкладає досить великі кошти в свій рівень інформаційних війн. Навіть зважаючи на те, яка потужна психологічна зброя була застосована зараз проти росіян? Чи не відстаємо ми в технологіях? Чи не потрібна нам допомога з Заходу? От наприклад, зараз часто досить ми звертаємось до західних партнерів для того, щоб вони допомогли. Чи не потрібна нам допомога саме в цьому секторі?

Когут Ю.І.: Я думаю потрібна. І слушно було б акцентувати увагу наших слухачів й телеглядачів на тому, що президент як раз про це і сказав, що достатньо зброї, достатньо військових систем, які дозволяють воювати на полі бою, але нам потрібні засоби закритого зв’язку, яких нам сьогодні бракує. Я вважаю, що питання може вирішуватись декілька ми методами або напрямками. По-перше, всі ці питання можна вирішити організаційними методами, організаційно-технічними методами або спеціальними. От спеціальні методи це використання спеціальної апаратури, тощо.

Ведуча: Скажіть будь ласка, от на першому етапі що потрібно зробити?

Когут Ю.І.: На першому етапі потрібно забезпечити такий рівень підготовки військових, які виходять на поле бою, який не дозволить супротивнику використовувати некоректну роботу із засобами зв’язку, з тими самими мобільними телефонами наших військовослужбовців. Вони мають розуміти, якщо вони пішли воювати, то телефон треба залишити в іншому місці і ніяких пристроїв, які дозволяють противнику знати, де знаходиться той чи інший підрозділ, у них не має бути. Виключення – закриті засоби зв’язку, які мають відповідні командування. Це перший метод, який треба використати.

Ведуча: Це на рівні дисципліни має бути?

Когут Ю.І.: На рівні організації. Треба військовим сказати: «Хлопці, якщо ви сьогодні по телефону передзвоните своїм рідним, або батькам і скажете, де ви знаходитесь і що вам потрібно, інформація може бути використана, щоб по вас здійснити удар».

Ведуча: Це на низовому рівні, далі, наступним рівнем що має бути створено?

Когут Ю.І.: Наступний рівень це організаційно-технічний рівень. Перший ми пройшли, вважаємо, що війська організаційно виконують радіо дисципліну. Другий рівень – вони мають бути забезпечені на рівні організаційно-технічному тими засобами передачі інформації, які дозволяють передавати цю інформацію в захищеному закритому вигляді – це теж питання. І цими засобами мають бути забезпечені всі, хто веде сьогодні дію в зоні АТО. Це наступний рівень.

Ведуча: І рівень найвищий, який має бути – це вже створення загальнодержавної якоїсь мережі?

Когут Ю.І.: Ні, найвищий рівень це спеціальний. Всі мають бути забезпечені сучасними засобами зв’язку й захисту інформації, які не дозволять противнику виявити наших військових і здійснити відповідні удари по них. Це наступний рівень, а ще наступним є рівень, який президент означив у рішенні Ради національної безпеки. Це має бути створений координуючий центр, який має владні повноваження. Можу вам сказати, якщо повернутись в історію Радянського Союзу, то тоді цими питаннями займалась структура, яка мала назву «Державна технічна комісія». Отака була назва. А керівник цієї Державної комісії, який займався питаннями технічного захисту інформації, захисту об’єктів критичної інфраструктури, мав рівень повноважень віце прем’єр міністра. Для того, щоб ці питання вирішувати в державі відповідним чином, керівник цього координуючого центру в країні, має мати такий статус. Для того, щоб приймати рішення, і заставити Міністра оборони, силовиків, які мають відношення до збройних формувань, виконати ці рішення. Також щоб координувати, цей керівник має мати відповідну владу.

Ведуча: Це має бути військова людина чи людина, яка високо досвідчена в рівні ІТ-технологій?

Когут Ю.І.: Ні, це скоріше за все, навіть не ІТ-технології і навіть не військова людина. Якщо ми повернемося в історію, то ми побачимо, що першим керівником державного комітету з питань захисту державних секретів України була не військова людина, це буд колишній Народний депутат за прізвищем Мойсик.

Його призначили і ця людина фахово виконувала своє завдання маючи закон і відповідний штат фахівців, який йому допомагав. Це не має бути обов’язково військовий, а фахова людина з сучасним мисленням, яка прекрасно розуміється на технологіях кіберзахисту, і на технологіях ведення війни.

Ведуча: І тепер щодо термінів, що ми маємо уже на першому етапі і скільки часу нам потрібно, щоб запровадити повноцінну кібербезпеку для України? Досить коротко, будь ласка.

Когут Ю.І.: Знову таки, для того, щоб ця система була ефективною, рівень координуючого центру має бути достатньо високий. Він має піднятися над міністерствами. Людина, яка буде цим керувати, знову таки, на мій погляд, має мати повноваження віце прем’єр міністра.

Ведуча: По часу, по часовому проміжку, це багато часу займе, зважаючи на ту базу, яку ми маємо на сьогодні?

Когут Ю.І.: Президент, як правило, дає на розробку положення про структуру місяць. З дня прийняття указу або рішення Національної безпеки про створення якогось державного органу, дається місяць на відпрацювання базових документів і які б дозволили цьому структурному елементу працювати. Це перше. Більше не дають . По-друге, цей орган має мати такі повноваження для того, щоб виконати дуже важливу програму, яка стосується оцінки можливості противників у цій сфері. Якщо ми почнемо будувати систему на дилетантському рівні, ми нічого не отримаємо. Перше питання, яке має бути вирішено для того, щоб збудувати ефективну систему, маємо оцінити рівень загроз з боку наших потенційних супротивників, які в цій сфері і тільки завдяки тому, що ми будемо знати рівень загроз, ми будемо розуміти, які потрібні кошти щоб вибудувати ефективну систему протидії кіберзахисту.

Ведуча: Тобто за півроку ми можемо впоратися або часу такого у нас немає?

Когут Ю.І.: Я вважаю, мені було б некоректно називати якісь сроки, тому що ця структура має бути забезпечена фінансово для рішення завдань.

Ведуча: Будемо сподіватись, що це займе не так багато часу, адже така робота потрібна вже сьогодні.

Когут Ю.І.: У військовий час, президент як верховний головнокомандуючий сам вирішує в який час, яке завдання має бути вирішено. Я думаю, що президент це рішення прийме відповідно до завдань, які стоять перед нашою державою.

Ведуча: Юрій Когут, голова правління «Ліги протидії кібертероризму та інформаційним війнам» був гостем нашої студії. Дякую вам за участь у нашому ефірі, а нашим глядачам дякую за увагу. Залишайтеся з нами надалі.